жахатися
Жаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Отце жахається, як жид Христа. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. Зо сну жахається. І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався. Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 476.
Том 1, ст. 476.