Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть.
Запина́ло, -ла, с. 1) Все то, чѣмъ можно завѣситься, закрыться, напримѣръ, платокъ. З землі вставала важка пара, закутувала все в своє вохке запинало. 2) Черный капюшонъ у монахинь.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Молодне́ча и молоднича, -чі, ж. 1) = молодеча. Молоднеча спершу реготалася. Хлопці-молоднеча. 2) = молодник.
Підгожати, -жа́ю, -єш, сов. в. підгоди́ти, -жу, -диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
Підкучерок, -рка, м. Помощникъ кучера. Кучер Хома з підкучерком упорали коней.
Підпушати, -ша́ю, -єш, сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл. — землю. Разрыхлять, разрыхлить землю.
Роздріматися, -маюся, -єшся, гл. Предаться дремотѣ.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis.
