Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки.
За́морозок, -зку, м. Первый осенній морозъ.
Кавка, -ки, ж. Ум. отъ кава. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі кавки закавчили.
Кишковий, -а, -е. Кишечный; сдѣланный изъ кишекъ. Кишкова струна.
Кросневий, -а, -е. кро́снева пилка. Столярная нила со станкомъ.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Заслать (во множествѣ).
2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали.
Прохарамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу.
Сповивальниця, -ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ Ум.: сповивальничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намітку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки.
Урожа, -жі, ж. = урожай. Ой дай-же, Боже, на хліб урожу.
