Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Стукни, грякни копитами у ворота. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили.
Лучкова́тий, -а, -е. Дугообразный. — кінь. Лошадь съ вогнутой спиной.
Ля́снути Cм. ляскати.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ.
2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу.
Розохочувати, -чую, -єш, сов. в. розохо́тити, -чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні.
Чіп I, чопа, м. 1) Деревянная затычка у бочки. Узялась за чіп, щоб одіткнуть. П'яний, як чіп. ходити до чопа. Пьянствовать, ходить въ кабакъ. 2) Стержень, на которомъ что либо ходить, качается или вращается (въ видѣ колышка, винта и пр.) — является частью многихъ машинъ и снарядовъ, напр. винтъ, соединяющій половинки ножницъ. Также часть: верклюга, верстату, курительной трубки (металлическая крышка ходить на немъ), п'їл (Cм. п'їла). 3) Колышекъ въ сновалкѣ. Cм. снувавка. 4) Колышекъ, зубъ (желѣзный) въ боронѣ. 5) Шипъ въ столбѣ для связи съ другимъ бревномъ. 6) Желѣзный шипъ на мельничномъ валу. 7) Рыба: Aspro Zingel. Ум. чіпо́к, чіпо́чок, чо́пик, чопе́ць. В ба рилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки.
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа.
Шмир, -ру, м. Раст. Bromus arvensis.
