Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаруха

Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРУХА"
Багряниця, -ці, ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17.
Діли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Макітритися, -рюся, -ришся, гл. Въ выраженіяхъ: голова макітриться, світ макітриться. Голова кружится. Вас. 211.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Потемну нар. Въ потемкахъ. Цього потемну не зробиш.
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Убавити, -ся. Cм. убавляти, -ся.  
Ухатий, -а, -е. = вухатий. Гол. ІІІ. 462.
Шпилик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.