Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаруха

Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРУХА"
Баришок, -шку, м. Ум. отъ бариш.
Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.
Зарахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Обсчитаться. 2) Углубиться въ счеты.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ. Вх. Уг. 245.
Папуга, -ги, ж. Попугай.
Плякати, -ка́ю, -єш, гл. 1) = плекати 2. Херс. г. Черном. Александров. у. 2) Поить съ пальца ягненка, теленка, оставшагося безъ матери. Мнж. 189.
Порплі, -лів, м. мн. = порплиця 2. Вх. Зн. 53.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.