Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жаруха

Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРУХА"
Бражний, -а, -е. Откормленный брагой. Бражна корова. Н. Вол. у.
Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Моло́дчати и молодшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Одуматися, -маюся, -єшся, гл. Одуматься. От кравець як одумавсь, як побіг, та на дуба й сховавсь. Рудч. Ск. І. 6.
Повідкривати, -ва́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Ретельне нар. Аккуратно, точно. Знаю ретельне, що.... Федьк.
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.