Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жбухати

Жбу́хати, -хаю, -єш, одн. в. жбу́хнути, -ну, -неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖБУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖБУХАТИ"
Борозка, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Жарьо́ха, -хи, ж. Трепка, побои. Алв. 86.
Жни́во, -ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива. Чуб. III. 251.
Зжи́ти, зживу, -веш, гл. Прожить. От затого місяць зживе у нас, а ще не привикне. Ми з тобою вік зжили. Ном. № 11523.
Кабанятина, -ни, ж. Мясо кабанье. Розговілись і стали ласувать кабанятиною. Грин. І. 105.
Муско́та, -ти, ж. Слякоть. Угор.
Сиворакша, -ші, ж. = сивограк. Перелітають з гори на гору то ряба горлиця, то сивий припутень, то синя сиворакша. Левиц. І. 204.
Уляговина, -ни, ж. = улоговина. На вулиці скрізь по уляговинах стоїть вода. Лохв. у.
Унівець нар. см. нівець.
Чинарчина, -ни, ж. = чинарка. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖБУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.