Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жбурити

Жбу́рити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖБУРИТИ"
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Завива́йка, -ки, ж.? Бо на нас (дівчатах) плаття — все шовк та китайка, червона окрайка. A въ варіантѣ вмѣсто послѣдняго стиха: зверху завивайка. Мил. 51.
Мазунча́, -чати, с. Балуемый ребенокъ, любимець. Ум. мазунчя́тко.
Маля́рка, -ки, ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.  
Нап'ятнува́ти, -ную, -єш, гл. Заклеймить, отмѣтить. Нап'ятнуймо його, щоб і діти його знали, що за цяця був їх татуньо. Св. Л. 222.
Плещук, -ка, м. Родъ игры на свѣтлый праздникъ. Вх. Зн. 50.
Поговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить. Він у мене такий був, що не до розмови: як прийде, так і засне і не поговоре. Чуб. V. 28.
Прирубувати, -бую, -єш, сов. в. прируба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Рубить, нарубить въ добавленіе. Прирубай ще трохи дровець.
Розмальовувати, -вую, -єш, сов. в. розмалювати, -люю, -єш, гл. Расписывать, расписать (красками). Збудую тобі хату світлу, світлу та високу, розмалюю її усякими красками. Шевч. 313.
Шліхтувати, -ту́ю, -єш, гл. Смазывать пряжу шліхтою, піспою. Бобе піспу та й шліхтує нитки. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.