Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жбурити

Жбу́рити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖБУРИТИ"
Вишник 2, -ка, м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2)на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Гул. Арт. (О. 1861. III. 87).
Занапра́сно нар. Безъ вины. Прости мене..., шо я тебе занапрасно ударив. Мнж. 33.
Незаздрий, -а, -е. 1) Независтливый. 2) Неревнивый.
Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
Патякати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає. Г. Барв. 290.
Припиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. припинити, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити. НВолын.
Сповенити, -ню́, -ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кровєв землю сповенила. Гол. III. 34.
Тертуха, -хи, ж. Напитокъ женщинъ: растираютъ землянику съ сахаромъ и смѣшиваютъ съ водкой, пьютъ ложками. Черниг. у.
Трепотатися, -чуся, -чешся, гл. = трепетатися. Вінок-трепіток.... ней ся трепоче. Гол. II. 56. І кужілка трепочеться, мені прясти не хочеться. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.