Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жбурити

Жбу́рити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖБУРИТИ"
Бестіянський, -а, -е. Собачій, скотскій. Ах він бестіянський син. КС. 1883. ѴІІ. 501.
Дойни́ця, -ці, ж. = дійниця. Мет. 212. Млр. я. сб. 269. Мет. 341. Ум. дойничка.
Закалата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.
Зга́, зга́га, -ги, ж. 1) Изжога. Ном. №8163. Неначе згага запекла. Шевч. 401. 2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись. К. Досв. 132.
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Партесний, -а, -е. Нотный, по нотамъ (о пѣніи). Партесні співи.
Поливка, -ки, ж. 1) Соусъ, подливка. Вже двірської поливки хлиснув, а оброкового хліба покушав. Ном. № 1312. 2) Супъ. Вх. Уг. 261. 3) Каша съ тертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Мнж. 190. Ум. поливочка. Усядь, брате, на лавичку, сербай добру поливочку. Гол. I. 209.  
Попроривати, -ваю, -єш, гл. Разрѣдить, вырвавъ часть. Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі. Харьк.
Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
Умолот, -ту, м. Умолоть. Карбуйте собі копи, снопи і умолот. Г. Барв. 307. На зріст то вона (пшениця) й добра, та на вмолот не теє. Мир. ХРВ. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.