Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жахати

Жаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАХАТИ"
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
Мрі́йниця, -ці, ж. Мечтательница. Желех.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Прирубитися, -блю́ся, -бишся, гл. О ранѣ: зажить, зарости. Вх. Лем. 456.
Сполоскати, -ся. Cм. споліскувати, -ся.
Становець, -вця, м. = станва. Вх. Зн. 66.
Трачевня, -ні, ж. Лѣсопильня. Зміев. у.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Шворний, -а, -е. = шварний. Шворна жінка. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.