Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жебоніти

Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти. Чуб. V. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕБОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕБОНІТИ"
Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно Гадяч. у.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки. Шух. І. 109.
Закоси́ти Cм. закошувати.
Зві́сний Cм. звісен.
Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.) Желех.
Кульша, -ші, ж. 1) Бедро. 2) Уголъ стога сѣна или воза съ сѣномъ. Осмич кульшу праву у стозі. Волч. у.
Навіже́ний, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Юпітер, гнівом роспалений, влетів до них мов навіжений. Котл. Ен. VI. 5.
Нечесаний, -а, -е. 1) Непричесанный. 2) нечесані панночки. Раст. Nigela damascena, дѣвица въ зелени.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки. Кобел. у.
Помір II, міру, м. Измѣреніе земли. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕБОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.