Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жартушки

Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки. Ном. № 2351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРТУШКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРТУШКИ"
Бандурчина, -ни, ж. = бандурчанка. Вх. Уг. 226.
З'єзуї́тити, -чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Невістюк, -ка, м. = бабій.
Одіс.. Cм. отъ відіслати до відіспати.
Перетанцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, утомиться отъ танцевъ. А ти чого так засапалась? — «Та перетанцювалась собі на лито», — каже Олена. Кв.
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей. Вх. Лем. 451.
П'ятина, -ни, ж. Пятая часть. Желех.
Ричка, -ки, ж. Коровница, скотница. Чуб. VII. 576. З дійницей ричка виступала. Котл. Ен. IV. 46.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. Чуб. В розбійницьких наметах тихо й мирно. К. Іов. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАРТУШКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.