Загалу́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. загалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вишили, а він уже й загалунився. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав.
Крулювіти, -люю, -єш, гл. Царствовать, управлять. Не таким кпам, пане брате, в Польщі крулювати.
Обголяти, -ля́ю, -єш, гл. = обголювати. Щоб голови всі обголяли.
Обмовити Cм. обмовляти.
Одноманітний, -а, -е. Однообразный.
Порозв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розв'язатися, но о многихъ.
Старостянський, -а, -е. Относящійся къ староству. Як було ще тут староство, то було старостянськії козаки стережуть дубини.
Сядовити, -влю́, -виш, — ся, гл. = садовити, — ся. Коло себе сядовить.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай!
