Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ.
1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Хоч гірше, аби инше.
2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Ми ще гірше здивувались.
Допові́сти́ Cм. доповідати.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Вже ї мати заволала. Ось вам Степана в хату заволала. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали.
Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Патріярх, -ха, патрія́рха, -хи, м. Патріархъ. Я патріярхові за розрішення та за заручини дам сто гривен. Написав до її брата патриярхи.
Пірникоза, -зи Нырокъ, чомга, Podiceps cristatus.
Поперемучувати, -чую, -єш, гл. Измучить (многихъ).
Ру́та, -ти, ж. 1) Раст. a) Ruta graveolens L. Зелене, як рута. б) — пташи́на. Fumaria officinalis. в) — польова́. Onobrychis sativa. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати.
Святець, -тця, м.
1) Святой.
2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.