Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шіпавка

Шіпавка, -ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. шіпавочка. Гн. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШІПАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШІПАВКА"
Безпешний, -а, -е. = безпечний
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Дошква́рити Cм. дошкварювати.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
За́пі́лка, -ки, ж. Передникъ. Желех.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Нара́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нарадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться, совѣщаться.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Переймом нар. Съ перерывами. Ходив він часом і на Дін, — не що-року, а так, як йому по вигоді... ходив він переймом. МВ. ІІ. 75.
Смик I, -ку, м. 1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик. Грин. III. 648. 2) ? Гладкий, як смик. Мнж. 170. 3) ? Летіли индики, а в три смики. Грин. III. 51. 4) мн. Двѣ вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части ярма. Шух. І. 165. 5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи женится на старой женщинѣ. Фр. Пр. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШІПАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.