Вилучатися, -чаюся, -єшся, гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Імла, -ли́, ж. = мла. Ой імла, імла по полю лягла. Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала.
Капарства, -ви, ж. = капестра.
Малолі́т, -та, м. = малоліток. В мене діти-малоліти не здужають в степ летіти.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися.
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
