Держа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Держать. 2) Имѣть у себя, держать. Нащо, мати, нащо, мати, собаки держати, коли паші сусідоньки уміють брехати. 3) Содержать, держать въ извѣстномъ состояніи. Держи відерце що-день біленьке, да й водицею повненьке. 4) Удерживать, держать. Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. 5) Соблюдать, охранять, исполнять. І рече Бог до Оврама: оце ж мусиш ти мій завіт держати. Князя Вишневецькі держали православну віру. 6) Терпѣть, выносить. Великі гріхи Бог держав. 7) Останавливать бѣгущаго. Держи злодія! 8) Содержать въ арендѣ. Він держить цю землю вже п'ятий рік. 9) Содержать, держать. Дівка Ориночка перевіз держала, святий вечір! Перевозила царів та панів, та отецьких синів. 10) Быть женатымъ на. Іван держить Степанову сестру. 11) Держа́ти гро́ші. Имѣть чьи деньги на процентѣ. Він держить гроші отії пані, та думка була затахлувати, так ні, віддав. 12) Держа́ти одка́з. Отвѣчать. Я сам буду одказ держати. 13) Держа́ти страж. Быть на часахъ. Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав. 14) Держа́ти у голові ро́зум до́брий. Быть благоразумнымъ, разсудительнымъ. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці, держи сама розум добрий в своїй головонці. — Держала б я розум добрий да впустила в воду, не вповала на худобу, а на його вроду.
Жабокря́ківка, -ки, ж. Болото, наполненное жабами. В жабокряківці як на ярмарці, — тут жінки бубонять, а там жабки скрегочуть.
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Кипучий, -а, -е. Кипучій. Нащо мені жити на світі! крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю.
Купецький, -а, -е. Купеческій. Так оце та смиренна, богомільна купецька дочка.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається.
Цілити 1, -лю, -лиш, гл. Исцѣлять.
Шаф.. Cм. шахв..
