Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шинкарка

Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица. Ум. шинкарочка, шинкаронька. Ой п'ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИНКАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИНКАРКА"
Бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Ватажний, -ного, м. = ватажок. Желех.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Заби́рзати, -заю, -єш, гл. = забриндзати. Дивись, забирзані, як вівці. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зазелені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Зазеленѣть. Діраве радно все поле закрило, Бога просило, щоб ся зазеленіло. Ном. стр. 300. От весна настав: хліба скрізь посходили, — зазеленіло. Рудч. Ск. II. 194.
За́мітка, -ки, ж. 1) Замѣтка. 2)дава́ти. Давать понять. Кішку б'ють, невістці на замітку дають. Ном. № 3901. 3) бра́ти на замі́тку. Принимать къ свѣдѣнію.
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала. Левиц. Пов. 240.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Родіння, -ня, с. Рожаніе, роды. Мати з родіння померли. Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Торонко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИНКАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.