Гребли́ця, -ці, ж. Скребница.
Гребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. 2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Квочки гребтимуться у грядках.
Дра́товка, -ки, ж. Ум. отъ дратва.
Дрепену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дременути.
Заве́дення, -ня, с. Обычай, обыкновеніе. У них таке вже заведення, що всі брати, хоть вони й жонаті, живуть і роблять укупі. У нас таке заведення, що жінки не молотять.
Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє.
Ладка, -ки, ж. 1) Оладья. Млинець лодку посватав. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. плескати у ладки. Бить въ ладоши. Сидить баба на березі, лодками сплеснула. Лодки, ладки, а де були? — В бабки. Ум. ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. А в ніженьки — ходусеньки, а в рученьки — ладусеньки. Ладки-ладусі, а де були? — В бабусі.
Ремезувати, -зу́ю, -єш, гл. Крѣпко сдѣлать что нибудь.
Сотка, -ки, ж.
1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці.
2) Нитка, низка. Сотка грибів.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій.
