Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шульпіка

Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Стор. МПр. 3. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював. Греб. 324.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУЛЬПІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУЛЬПІКА"
Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Каленик, -ка, м. Хлѣбъ съ калиновыми ягодами. Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки, рябка, сучку, каленика, натикана. О. 1861. XI. Кухар. 27.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Оводень, -дня, м. = овід. Грин. І. 252.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Скосистий, -а, -е. Наискось стоящій, наклонный. Скосиста гора. Вх. Лем. 466.
Цикавка, -ки, ж. = сикавка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУЛЬПІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.