Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець.
Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Заграбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Заграбить, отнять. Заграбував волика.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Куп II, -па, м. 1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. 2) куп-куп-зілля. Раст. Convallaria Polygonatum L.
Лантушище, -ща, м. Ув. отъ лантух.
Оцвітати, -таю, -єш, сов. в. оцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсть. А чи зацвів мак? — Цвіте. — А чи оцвів мак?
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш.
