Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шустіти

Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУСТІТИ"
В'язільник, -ка, м. = в'язальник. Харьк.
Грядови́й, -а́, -е́. 1) Градовой. 2) Относящійся къ гряд2. 3) Грядови́й не́від. Неводь, который тянуть не въ лодки, а на берегъ. Браун. 9.
Дерезо́вий, -а, -е. Изъ дерез'ы, свойственный дерез'ѣ.
Запряга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Запрягаться, запречься. Троє разом запряглись. Гліб. 88.
Ле́мбик, -ка, м. Алембикъ, перегонный кубъ.
Обцірклюватися, -лююся, -єшся, гл. Обвести вокругъ себя кругъ. Падай на землю і обцірклюйся тим ножем. Чуб. І. 202.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Простригати, -га́ю, -єш, сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Гол. І. 172. Ум. співаночка. Лукаш. 146.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.