Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шугай

Шугай, -гая, м. 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Гол. II. 70. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю. Гол. IV. 489. 2) Родъ женской одежды. 3) Имя собаки. Вх. Лем. 486.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУГАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУГАЙ"
Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.
Коцур, -ра, м. Котъ. Желех. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ. Вх. Лем. 42
Переїди, -дів, м. мн. Остатки сѣна и соломы изъ подъ яслей. Херсон. г. Н. Вол. у. Cм. 3'іди. Объѣдки. Дзьобали виноград... і, об'ївши ґрону, або складали переїди на вікно, або кидали через голову. Св. Л. 219. Ум. переїдки. Kolb. І. 65.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти. К. Гр. Кв. 11.
Поставкувати, -ку́ю, -єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй. Гол. II. 553.
Почасту нар. Часто. І почасту в огонь кидали його і в воду. Єв. Мр. IX. 22.
Пошептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ. К. ЦН. 213.
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.
Уявляти, -ляю, -єш, сов. в. уяви́ти, -влю, -виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. МВ. ІІІ. I.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУГАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.