Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Зами́слитися, -слюся, -лишся, гл. Задуматься. Замислився козак, і йому досталось покрутити вуса.
Клонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Богу ся молим, а всім ся клоним. Чи кому клониться, чи кого прохать?
Лю́тий, -а, -е. 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Лютий звір. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Лютий ворог. Люте горе. Не бачив кінця моїй лютій муці. 2) Крѣпкій (о табакѣ). Лютий тютюн (у гуцуловъ). 3) Февраль (назв. мѣсяца).
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ.
Натуронька, -ки, ж. Ум. отъ натура.
Позаздрити, -дрю, -риш, гл. Позавидовать.
Послушний, -а, -е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала.
Чвертуха, -хи, ж. = чвертка 3. На потуху випийте чвертуху.
Шмалій, -лія, м.
1) = смалій.
2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
