Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шугонути

Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУГОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУГОНУТИ"
Висіканка, -ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали. Ном. № 12529.
Грі́мання, -ня, с. 1) Грохоть, грохотаніе. 2) Сердитый крикъ, брань. 3) Удары, битье.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Копання, -ня, с. Копаніе.
Прудком нар. ? Не прудком кажучи. Ном. № 13118.
Струснути, -сну, -неш, гл. 1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде. ЗОЮР. І. 125. 2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала. Рудч. Ск. І. 186.
Товарячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный рогатому скоту. Товарячі ратиці. Шейк. Товарячий гній.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький. Шейк.
Флигон, -на, м. = флов. Угор.
Хибанок, -нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУГОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.