Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать.
Ґазду́сьо, -ся, м. ласк. отъ ґазда. З'їднамсі вам, ґаздусю, бо я сі свужби глядам.
Жеребцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки.
Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь.
Копилля, -ля, с. соб.
1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям.
2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Приключитися, -чи́ться, гл. употребл. только въ 3-мъ лицѣ. Приключиться. Приключилося їм горе.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ).
