Запі́р, -по́ру, м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. 3) Рулевая часть байдака. 4) Проклятіе, бранное слово.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть.
Кошечий, -а, -е. = котячий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. коше́ча м'я́та. Раст. а) = котики 3, б. б) Nepeta Catartica L.
Луди́ти, -джу, -диш, гл. Привлекать, приманивать, заманивать. До світлиці уступає молодець хороший, жвавий, вус маленький, око каре, волос красний кучерявий, а личенько таки лудить, хоч го трошки снядь присіла.
На́бівка, -ки, ж. Верхняя половина ля́ди (Cм.) въ Стрыйск. у.
Пащикуха, -хи, ж. Болтунья; крикуха.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ.
Підхва́чувати, -ся, -чую, -ся, -єш, -ся, сов. в. підхвати́ти, -ся, -чу́, -ся, -тиш, -ся, гл. = Підхоплювати, -ся, підхопити, -ся.
Посягати, -га́ю, -єш, сов. в. посягти, гну, -не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна).
