Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уланин

Уланин, -на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. І. 270.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНИН"
Арешта́нтка, -ки, ж. Арестантка. Желех.
Боронення, -ня, с. 1) Защита. 2) Запрещеніе. 3) Обработка бороною.
Глядько, -ка, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядишься, хвалько не нахвалиться. Ком. ІІ. № 200.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою. 2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать. Вх. Зн. 42.
Опад, -ду, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Перелісок, -ска, м. Узкая полоска лѣса, вдавшаяся въ поле. Я ходила туди аж до переліска. Зміев. у.
Повідвозити, -жу, -зиш, гл. Отвезти (во множествѣ).
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ. Желех.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.