Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укурюватися

Укурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. укури́тися, -рюся, -ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКУРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКУРЮВАТИСЯ"
Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Вітряк, -ка, м. Вѣтряная мельница. Чуб. II. 242. Ум. вітрячок.
Завести́, -ся. Cм. заводити, -ся.
Клочаник, -ка, м. Кустарь плетельщикъ сѣтей. Такъ называются они въ Лохвицкомъ и смежныхъ уу., потому что закупаютъ на окрестныхъ ярмаркахъ клочанку. Вас. 187.
Попропивати, -ва́ю, -єш, гл. Пропить (во множествѣ). Усю худобу попропивав. Сорочок із тридцять було, — усе попропивала. ЗОЮР. І. 9.
Смугарястий, -а, -е. = смугнастий. Чорні пявки — то кінські, а котрі смугарясті, як вюни, то саме добре: жиди купують. Н. Вол. у.
Удовиця, -ці, ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак до дівчини, — зайшов до вдовиці. Мет. 53. Ум. удовичка. Рудч. Ск. I. 22.
Хватаний, -а, -е. = хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКУРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.