Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укріп

Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Н. п. Ум. укріпець.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРІП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРІП"
Вирай, -раю, м. = вирій. Маркев. 18.
Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Гол. II. 619. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька. Драг. 407, 412. ЕЗ. V. 28.
Закі́вець, -вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними. Новомоск. у.
Зважа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. вва́жити, -жу, -жиш, гл. Обращать, обратить вниманіе. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч. Чуб. V. 896.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.  
Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. Шух. І. 197. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева. Н. Вол. у.
Ніяк II, нар. Никакъ. Вона ніяк не підбіжить. Рудч. Ск. І. 1.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Сходистий, -а, -е. Покатистый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКРІП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.