Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укривати

Укривати, -ваю, -єш, сов. в. укрити, укрию, -єш, гл. 1) Укрывать, укрыть, покрывать, покрыть. Ой візьми ж мій жупан синій да вкрий мене. Макс. Вкривав собі хату. Рудч. Ск. II. 92. Буду тою хустиною сідельце вкривати. Мет. 23. Дніпр укрили байдаки. Шевч. 56. Солов'ї, зозулі, райські птиці — та так і вкрили яблуньку. Чуб. 2) Защищать, защитить. Укрий, Покрово, від духа злого і чоловіка такого. Ном. 3) Покрывать, покрыть (что либо бывшее). А на мене молодую поговір, неслава. Прибудь, прибудь, мій миленький, покрий неславоньку! А мій милий прибуває, неславу вкриває. Грин. III. 623.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРИВАТИ"
Бендюх, -ха, м. 1) Брюхо. Угор. 2) мн. Бендюхи = колішня. Шух. І. 165.
Горди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Гордиться. Чуб. V. 496. Грин. ІІІ. 212.
Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Нижник, -ка, м. 1) Въ картахъ: валетъ. 2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Певняк, -ка́, м. Увѣренный. Тепер я виведу коні на степ та й на всю ніч певняк собі, що не будуть у спаші. Уман. у.
Пережижка, -ки, ж. Глиняная посуда, обожженная предварительно, послѣ чего она покрывается свинцового поливою, а затѣмъ подвергается вторичному обжиганію. Вас. 180.
Таркатий, -а, -е. = тарканистий. Шейк.
Тростистий, -а, -е. 1) О конѣ: больной тростю. Черк. у. 2) О растеніи: имѣющій толстый стебель. У оцього ячменю солома не тростиста, а лопушиста. Волч. у.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКРИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.