Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Зукрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. зукрасити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Вони його любили, мов жертву ідольську квітками зукрашали. Султанські зукрашені кіосками сади.
Одужувати, -жую, -єш, сов. в. оду́жати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Нехай одужає і буде жива. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе.
Прижовтий, -а, -е. Желтоватый.
Проскубти, -бу, -бе́ш, гл. Прощипать, выщипать немного (перья, волосы, шерсть).
Прошепотати, -чу́, -чеш, прошепоті́ти, -чу́, -ти́ш, прошептати, -пчу, -чеш, гл. Прошептать. Може серце яке лихо тихо прошептало.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє.
