Вівсяник, -ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні).
Глимання, -ня, с. Глотаніе, жадное проглатываніе.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Зміцнювати, -нюю, -єш, зміцняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зміцни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укрѣплять, укрѣпить. Ти зміцнював коліна слабосильні. Вже б і помер, та зміцняє мене надія вас побачити.
Користь, -ти, ж.
1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Іванець для своєї корнети роздуває старе огнище.
2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Не було в лісі жадної корнети. Впарта коза — вовку користь. Ум. кори́стонька, користочка. Ристю, коники, ристю, ми їдемо з користю, ми веземо да хористочку, молодую да невісточку.
Листо́вня, -ні, ж. Письмовникъ.
Полій, -лія, м.
1) Вода поверхъ льда. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду.
3) Раст.: а) Mentha aquatica L. б) Mentha Pulegium L.
Поцька, -ки, ж. Vulva.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Ум. ро́списочка.
Тихше нар. Сравн. ст. отъ тихо.
