Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Бабунечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Загорди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Загордиться.
Заме́шкати, -каю, -єш, гл. Занять подъ жилье. Ніхто не замешкав спустілого обійстя.
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
Обчимхати, -хаю, -єш, гл. = обчухрати. Дуби... обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку.
Сітка, -ки, ж. Сѣтка вообще. Сѣть поменьше невода для ловли рыбы; также сѣть для ловли перепеловъ. Заплутався, мов рибка в сітці. — плавна. Особый родъ сѣти для ловли рыбы по фарватеру рѣки. Ум. сіточка.
Скелистий, -а, -е. Скалистый. (Будинки) стояли на високому скелистому шпилі.
Утеком нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла.
Штучний, -а, -е. 1) Искусный. Штучне, геніальне обмилювання столичного балу. 2) Замысловатый. І де ті в Господа взялись усякі штучнії їства. 3) Искусственный. Вчені люде вигадали такі штучні шкла, що, дивлячись через них, можна бачити, що хто робить за дві милі.
