Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укро

Укро нар. Трудно, тяжело. Шух. І. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРО"
Випхнути Cм. випихати.
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Зіхо́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. зійтися, йду́ся, -дешся, гл. 1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Мет. 60. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. Ном. № 1692. 2) Подниматься, подняться. Зараз ся зійшла вітровая хвиля. Гол. І. 183.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Пальовиско, -ка, с. = паливо. Вх. Зн. 46.
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Ростикати, -ка́ю, -єш, сов. в. рости́кати, -каю, -єш, гл. Растыкать, растыкать, наткнувши, разставить. Ноги й руки ростикали по шляхах. Стор. МПр. 99.
Укроїти, -рою, -їш, гл. = украяти.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.