Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Брязкотня, -ні, ж. Бряцаніе, звонъ.
Висиджувати, -джую, -єш, сов. в. висидіти, -джу, -диш, гл.
1) Просиживать, просидѣть. Два місяці висадів в карантину.
2) Высидѣть. Сиділи три дні та й висиділи злидні.
3) Только сов. в. Усидѣть.
Залю́дніти, -нію, -єш, гл. = залю́днитися. Залюдніла Україна. .
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе.
Кобеняк, -ка, м. Суконная длинная верхняя одежда съ капюшономъ. Чоловік в чорному кобеняку і татарській кучмі. Під'їзжає якийсь чоловік до куріня, — кобеняком нап'явся, у простій одежині.
Садовник, -ка, м. = садівник.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами.
Штуц, -ца, м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати.
