За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Недивний, -а, -е. Неудивительный. Недивним річам не дивуйся.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola.
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий.
Ревучий, -а, -е. Ревучій. По колізеї ревучим громом пронеслась і стихла буря. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні, було чути, як реве ревучий.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала?
Уїзжений, -а, -е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись.
Цариночок, -чку, м. = царина 2. На зеленім цариночку пили турки горілочку.
