Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мочило

Мочи́ло, -ла, с. Водой наполненная яма, въ которой мочать коноплю. Шух. І. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИЛО"
Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Обмахало, -ла, с. Опахало, которымъ отгоняютъ мухъ. Сторожъ бахчи иронично о себѣ: На баштані стій обмахалом цілісінький день: птиця клює, дітвора краде. Лебед. у.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній. К. ХП. 129.
Побігачка, -ки, ж. 1) = побігайка. Рк. Левиц. 2) Поносъ. Рк. Левиц.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Призорий, -а, -е. Близорукій. Шух. І. 33.
Слинявий, -а, -е. Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело. Млак. 52.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЧИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.