Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Гат, -ту, м. гата, -ти, ж. = гатка. Та вже ж тая криниченька гатом загачена. А вже ж тая криниченька гатою загачена.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Накра́пувати, -пую, -єш, гл. = накрапати. Дощик іде, накрапує.
Перебас, -са, м. Въ выраж.: взяти мішок на перебаса. Неполный мѣшокъ (съ зерномъ, напр.) взять на плечо такимъ образомъ, чтобы содержимое осунулось въ концы мѣшка, а пустая средина лежала на плечѣ.
Плигання, -ня, с. Прыганье.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Прорішка, -ки, ж. Родъ шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми.
Рикало, -ла, м.
1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно.
2) Картавящій человѣкъ.
Чорнокленок Cм. чорноклен.