Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мочар

Мо́чар, -ра, м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. Канев. у. На мочарі вівці ходять. Канев. у. Рузя... трохи не загрязла на мочарі. Левиц. І. 305.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧАР"
Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Чуб. VII. 407. Ном. № 1555. Котл. Ен. IV. 10. Їде чоловік бовкуном. ЗОЮР. II. 31. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. Козел. у. 2) Большой снопъ, камышу. Лубен. у. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. О. 1861. X. 61. Ум. бовкунець. Чуб. II. 543, бовкунчик.
Гат, -ту, м. гата, -ти, ж. = гатка. Та вже ж тая криниченька гатом загачена. Рудч. Чп. 194. А вже ж тая криниченька гатою загачена. Чуб. V. 251.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Накра́пувати, -пую, -єш, гл. = накрапати. Дощик іде, накрапує. Чуб. V. 723.
Перебас, -са, м. Въ выраж.: взяти мішок на перебаса. Неполный мѣшокъ (съ зерномъ, напр.) взять на плечо такимъ образомъ, чтобы содержимое осунулось въ концы мѣшка, а пустая средина лежала на плечѣ. Вх. Зн. 39.
Плигання, -ня, с. Прыганье.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Прорішка, -ки, ж. Родъ шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми. Борз. у.
Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Чорнокленок Cм. чорноклен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЧАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.