Вершнюк, -ка, м. = верхоляк.
Вирушити, -шу, -шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати.
Кулидка, -ки, ж. Коврига хлѣба. Побачив на столі цілу кулидку хліба.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить.
Потопа, -пи, ж. Потопъ, наводненіе. Їк мала бути потопа світа, то Ной будував ковч. Як пустив воду... та стала потопа, та тото війско зараз ізгубили.
Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця!
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена.
Тішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Тішиться мною, що я ще молода. Тішиться, як жид паршами.
Торчовий, -а́, -е́ Сдѣланный изъ торчі. Одна торчова стіна у клуні, а друга з дощок.
Чернушка, -ки, ж.
1) Раст.: a) Nigella sativa L. б) — дика. Nigella arvensis L.
2) Монахиня.
3) Кличка коровы. Ум. чернушечка. Що й у Київі да в манастирі.... там жила-була собі чернушечка.
