Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мрукати

Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. ІІ. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МРУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МРУКАТИ"
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Колечко, -ка, с. Ум. отъ коло.
Неподобний, -а, -е. 1) Несходный, непохожій. 2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». Н. п. Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне! Лохв. у. Слов. Д. Эварн. 3) неподобними словами лається. Бранится скверными словами.
Перелити, -ся. Cм. переливати, -ся.
Подухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:... Чуб. І. 114.
Ротній, -я, -є. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Трясучка, -ки, ж. 1) Лихорадка. Угор. 2) Раст. Brisa media L. ЗЮЗО. І. 114.
Шкинтати, -таю, -єш, гл. = шкитильгати. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МРУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.