мститися
Мсти́тися, мщу́ся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. То вона метиться на Хведорові за дочку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 451.
Том 2, ст. 451.