Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мочити

Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИТИ"
Білітися, -ліюся, -єшся, гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється. Федьк.
Гнений, -а, -е. Гнутый. Гнене полоззя. Н. Вол. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч потінь. Кіев.
Здави́ти Cм. здавлювати.
Крутіж, -жа, м. Водоворотъ, омутъ. Шух. І. 6. І як у той крутіж упав у ті прокляті чорні очі. Федьк. II. 66.
Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), мѣст. Мой.
Муштрува́ння, -ня, с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.
Невчений, -а, -е. Неученый, необразованный.
Нетерпій, -пія́, м. Нетерпѣніе. йому нетерпій. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе. Волч. у.
Обпивало, -ла, м. Много пьющій. Рудч. Ск. II. 84.
Цяпкати, -каю, -єш, гл. Капать. Угор. Драг. 269. Вх. Лем. 481. Червена кров цяпкат. Гол. IV. 424. Буди кровця цяпкати з кінця. Драг. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.