Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мочити

Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИТИ"
Безбідно, нар. Безбѣдно.
Зіжда́ти, -жду́, -ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати. МВ. (О. 1862. І. 87).
Іванова мушка, -ки, ж. Насѣк. = світун. Вх. Пч. І. 6.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Од пред. см. від.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Салашувати, -шую, -єш, гл. Жить въ шалашѣ. Желех.
Українщина, -ни, ж. Украинскій языкъ и литература. Знаменитий декрет про українщину стався 18 мая 1876 року. К. XII. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.