Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мочити

Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИТИ"
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Дріма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Дремать. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Ном. № 5742. Зирнув місяць тихесенько з-за чорної хмари: дрімай, дрімай, Туреччино, до нової кари. Морд. (Млр. л. сб. 66). Стали спочивати, став Марко дрімати. Мет. 100.
Захвати́ти Cм. захвачувати.
Комедія, -дії, ж. Комедія. Почав він... писати... комедії на театр. К. Гр. Кв. XVIII.
Обдержини, -жин, ж. мн. Счесываемая съ овчины шерсть. Моток напрядений з обдержин.
Промаршалкувати, -ку́ю, -єш Пробыть извѣстное время маршалком.
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Удвуконь нар. Парой лошадей. Котить удвоконь. МВ. (О. 1862. III. 46).
Уласкавлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. уласкавитися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивляться, умилостивиться. Не журись! Може ще батько власкавиться — він же тебе жалує. МВ. ІІ. 112.
Хиль! меж., выражающее быстрое наклоненіе. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила. О. 1861. XI. Кух. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.