Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мочити

Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧИТИ"
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: Мил. 104. в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. Преніе на всі заставки. Посл. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе. Ном.
Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. ІІІ. 344. 2), мн.вольности. Запорожскія земли. КС. 1883. IV. 769.
Гульну́ти, -ну́, -не́ш, одн. в. отъ гл. гуляти. Хотілось таки на святий празник гульнуть. Стор. МПр. 153.
Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця. Зміев. у.
Зґля́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Створожиться. Зґляґалось молоко. Черк. у.
Невмиваний, -а, -е. Неумытый. Якийсь москаль сидить: головач роскошланий, невмиваний. МВ. ІІ. 13.
Перетрясатися, -саюся, -єшся, сов. в. перетрястися, -суся, -сешся, гл. 1) Трястись, перетрястись въ переѣздѣ и перевозкѣ, перевезтись съ имуществомъ. О. Яким як почув, що архирей обіцяв ха, то й не став перетрясатись; а що перевіз — тут було, а решта й на тій парафії. Св. Л. 191. 2) Только сов. в. Надрожаться отъ холода, передрогнуть. Ой коли б ти, мати, знала, яке лихо в дорозі, що перетрясешся на лютім морозі. Грин. III. 562.
Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. О. 1862. V. Кух. 38. Порськенький хлопчик. Черк. у. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався. Греб. 354. 2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена. Брацл. у. 3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Кіевск. у. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Кіевск. у. Мило таке перське — не вдержиш. Кіевск. у. Ум. порске́нький, порськенький. Котл. Ен. III. 72.
Сподобати, -ба́ю, -єш, гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Грин. III. 250. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого. Чуб. V. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.