Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моцюголов

Моцю́голов, -ва, м. Большой деревянный гвоздь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЦЮГОЛОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЦЮГОЛОВ"
Базарисько, -ка, с. = базарище. Желех.
Ґлузува́ти = глузувати.
Забала́мкати, -каю, -єш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ, о маленькомъ церковномъ колоколѣ).
Патериця, -ці, ж. Посохъ. Рудч. Ск. І. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226.
Пекарь, -ря, м. Пекарь, булочникъ.
Попрокушувати, -шую, -єш, гл. Прокусить (во множествѣ). Вовки задавили двоє овець, попрокушували горла. КС. 1883. ХП. 700.
Скопати Cм. скопувати.
Стовковище, -ща, с. = стовквище. Вх. Зн. 67.
Хитрово нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. ІІ. 82.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЦЮГОЛОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.