Висиджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. висидітися, -джуся, -дишся, гл. Насиживаться, насидѣться. Нехай висидиться.
Відтупуватися, -пуюся, -єшся, гл. О звукахъ шаговъ: быть слышнымъ, отдаваться. Дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Пила, -ли, ж. Пила. Ум. пилка.
Просміяти, -мію, -єш, гл.
1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як!
2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла.
Розвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась.
Скорбний, -а, -е. Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Сього дива — аби хіть. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Хіті з вола, а сили з комаря. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш?
