Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лобатий

Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Маркев. 131., Ум. лобатенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБАТИЙ"
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
Ірвати, ірву́, -ве́ш, гл. = рвати. Ірви тісто та в молоко кидай. Ном. № 13220.
Куховарський, -а, -е. Кухонный, поварской. Почала роспитувати Галю про якусь куховарську справу. Левиц. І. 225.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця. Желех. Вх. Зн. 35.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Нестемнісінько нар. = нестеменнісінько. Написи біля приказок я робив нестемнісінько такі, які були у Марковича. Ном., Передм. III.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій. К. ХП. 53.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.