Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лобатий

Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Маркев. 131., Ум. лобатенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБАТИЙ"
Вирлач, -ча, м. Пучеглазый человѣкъ.
Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. ви́смичок.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти. Котл. Ен. II. 38.
Послушничок, -чка, м. Ум. отъ послушник.
Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый. Желех.
Чепачок, -чка, м. Ум. отъ чепак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.