Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый.
Видра, -ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и вирва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась.
Зуспіти, -пію, -єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата.
Лемі́шка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки.
Молитве́ний, -а, -е. Надъ которымъ прочтена очистительная молитва. Ви дали нам рожденого, не молитвеного, не хрещеного, а ми принесли вам молитвеного і хрещеного. (Слова кума, отдающего ребенка послѣ крещенія).
Побілка, -ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея.
Позбутися, -будуся, -дешся, гл.
1) Избавиться. Позбутись лиха.
2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася.
Пом'якчити, -чу́, -чи́ш и пом'якши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Размягчить, сдѣлать мягтимъ. Велика буває чубанина навкулачках, а инший довідається, що й молотить не. можна: пом'якчать ребра.
Укландати, -даю, -єш, гл. Уложить, убить. Там певно вже ведмеді укландають його.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь.
