Журавли́на, -ни, ж. Раст. Клюква.
Обертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Обертається й озирається Марина. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. 3) — до кого, чого. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. 4) — з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. 5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. Тричи обернувся з снопами до обід. 6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта'ть. 7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. 8) — чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Обернися порося на карася. В сумне стогнання обертались речі.
Охвота, -ти, ж. Родъ женскаго верхняго платья. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і в капотах.
2) Удовольствіе. Роби до поту, а їж ув охвоту.
Півдарма нар. Полударомъ. За півдарма продав.
Повновидий, -а, -е. Круглолицый, полнолицый. Чоловік плечистий, русявий, повновидий. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. Місяць... був би повновидий.
Попереплутувати, -тую, -єш, гл. Перепутать (во множествѣ).
Попинка, -ки, ж. Епитрахиль. Висповідай мене, попе, під попитою.
Прогалина, -ни, ж. = прилука 1.
Сором, -му и -ма, м. Срамъ, стыдъ. Скрізь землю б пішла від стида й сорому. со́рому набра́тися. Осрамиться. Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. без сорома казка. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. соромо́к.
Тринити, -ню, -ниш, гл.
1) Превращать въ труху.
2) Сильно ѣсть.
