Вишкірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вишкіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ.
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі.
Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый.
2) О растеніи: склонившійся.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Споминок, -вку, м. = спомин.
Тась-тась! меж. для призыва утокъ.
Упова́тися, -ється, гл. безл. Быть надеждѣ. Вповалося Павлу, що зітхне він легш у сім’ї.
