Вуточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вутка.
2) Родъ хороводной игры.
Зани́шкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, умолкнуть. Гомоніли, гомоніли, а далі й занишкли. Занишкніть, уха наставляйте і слухайте, що я скажу.
Пійти, -йду, -деш, гл. = піти. Пійду з села.
Пригістне, -ного, с. Гостинець, подарокъ посѣтителя.
Ремст, -ту, м. Неудовольствіе, претензія. Він на мене ремст має. На нас і на тіх людей мав він великий ремст.
Сумирити, -ся. Cм. сумиряти, -ся.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз.
Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Упала з драбини, щабель уломився.
