Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Заґерґота́ти и заґерґоті́ти, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Засну́ти Cм. засинати.
Їдіння, -ня, с. = їдення. Там тобі питіння, там тобі ідіння, там тобі одпочивання.
Кендя, -ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, -дів. 1) Валенки, валеныя калоши. . 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги.
Наванта́жувати, -жую, -єш, сов. в. наванта́жити, -жу, -жиш, гл. Нагружать, нагрузить, навьючивать, навьючить, накладывать, наложить. Хоч як було навантажиш віз снопами, чи на гору, чи в долину, їй (кобилі) усе одно, що по рівному.
Рева, -ви, об. Плакса. Он рева яблука розсипала. Ув. ре́вище. Оце ще ревище!
Складаний, -а, -е. Складной. Складаний ніж.
Трісь меж., выражающее трескъ, лопаніе. Хоч трісь, а пнись.
Хвіть! меж.
1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть!
2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду.
3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Хвіть другого по пиці.
