Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лобідка

Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода. ЗЮЗО. I. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБІДКА"
Бевкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.
Воловодитися, -джуся, -дишся, гл. Имѣть съ кѣмъ продолжительныя хлопоты.
Загоро́жувати, -жую, -єш, гл. = загороджувати.
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.
Зачіпе́нька, -ки, ж. Предлогъ. Зачіпенька у мене на тім кутку. Черк. у.
Ілем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Острів, -рова, м. 1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. II. 89. Левиц. Пов. 364. 2) = острева. Желех. Ум. острівець. Левиц. І. 91.
Підіслати I Cм. підсилати.
Подимати, -ма́ю, -єш, гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати. АД. І. 64.  
Скипетро, -ра, с. Скипетръ. Тепер ми всі царі, що землю осягнули під вічне скипетро науки да культури. К. Дз. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОБІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.