Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Ніна била з рота. Стор. МПр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. І. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. Н. Вол. у. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — шила. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.

Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.

Креденець, -нця, м. Буфеть, посудный шкапъ. Левч.

Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!». Мил. 124.

Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.

Облесливо нар. Льстиво. Ласкаво та облесливо говорила з ним. Левиц. Пов. 263.

Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Чуб. V. 137. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров. ЗОЮР. І. 229.

Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.

Уклеюватися, -леююся, -єшся, сов. в. уклеїтися, уклеюся, -їшся, гл. Повиваться, вклеиться.

Усохти. Cм. Усихати.