Ковпак, -ка, м.
1) Колпакъ, шапка. От тепер я козак, що на мені червоний ковпак.
2) Родъ посуды? Як я була в свого батька дівкою, то вмивалася з ковпака орілкою, а втиралася білою хустиною. Ум. ковпачо́к. Ізігнувся і підскочив, ще й поправив ковпачок.
Коляда, -ди, ж.
1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. Будьте здорові з колядою!
2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати.
3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса.
Курячка, -ки, ж. Куриный пометь.
Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ.
Муштрави́на, -ни, ж. Военная служба.
Невіч нар. = нівець. Він усе у невіч змінив.
Поворухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошевельнуться, шелохнуться. Жінка седить там да й не поворухнеться вже. Аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя.
Порозворушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и розворушити, но во множествѣ.
Чохлиця, -ці, ж. = чохла. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата, під тими чохлицями сидять воші копицями.
